В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.
Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль. Проходять роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті.
Цей день - день пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу. Серед тих, кого ми з повагою називаємо ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС був і наш старший викладач кафедри «Екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування», полковник в запасі, голова Бережанської районної спілки «Чорнобиль» Адамів С.С., який діяв так, як того вимагали наказ і обставини, проявивши мужність та відвагу.
До цієї дати працівники наукової бібліотеки спільно з НПП вищезгаданої кафедри та здобувачами вищої освіти провели круглий стіл «Гірчить Чорнобиль крізь віки», бібліотекарки оформили тематичну виставку «День мічений атомом», представили бібліографічний огляд літератури «Чорнобиль-довгий слід трагедії», з метою розширення знання студентів про Чорнобильську трагедію своїми спогадами про ті страшні «чорні дні» поділився старший викладач кафедри Адамів С.С., де розказав про подвиги енергетиків, військових, медиків, транспортників, будівельників, всіх, хто став на шлях і приборкав Чорнобильську катастрофу.
Під час круглого столу учасники прийшли до висновку, що для України Чорнобильська катастрофа перетворилася на національну трагедію, спричинила страждання мільйонів людей, забруднила довкілля. Її наслідки ми відчуваємо і донині. Хочеться , щоб більше ніколи і ніде в світі не повторилося подібне лихо.