У народі кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і золотоверхі церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину, коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Писанка виникла як символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.
Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам цього виду мистецтва.
Студенти нашого навчального закладу (М-11Б, Сп-41Б, Ео-21Б) взяли участь в майстеркласі по виготовленню писанок, що проходив в музеї Б.Лепкого.
Такі заняття дають реальну можливість доторкнутися до народної культури, побуту українців, дають можливість зберегти наші національні традиції і вміло передати їх нащадкам. А що ж може бути кращим Великодним подарунком, ніж писанка виготовлена своїми руками? Тільки теплі побажання від щирого серця, які ви скажете, даруючи маленьке кольорове диво зі словами «Христос Воскрес!» 
