Душа ніяк не вийде із-під варти.Людина – головна загадка для філософського мислення. З античності і до наших днів філософи розмірковували, намагаючись пояснити, що є людина. Однак, чи наблизилися вони до її розуміння? Мабуть, кожному з великих філософів, мислителів, видатних дослідників – Сократу, І.Канту, Г.Сковороді, Ж.-П.Сартру, З.Фрейду, М.Шелеру, В.І.Вернадському, Т. де Шардену, М.Фуко, А.Печчеї здавалося, що так. Однак з часом виявлялися нові складні проблеми. Вони стосувалися буття соціуму, впливу людини на природу, способів людського пізнання світу та власне себе.
Якщо в останні місяці ви заходили у соцмережі, хоч краєм вуха чули, якого галасу наробили відео з людьми, що бігають вулицями на чотирьох кінцівках та імітують тварин — у масках та з хвостами. Це субкультура квадроберів, яка стає дедалі більш популярною через вірусні відео у TikTok, вони набирають популярності в Україні та світі.
Засновником субкультури вважається японець Кенічі Іто. Дитиною з нього глузували та вважали схожим на мавпу. Коли Іто виріс, то почав вивчати особливості поведінки мавп, та швидко бігати навкарачки. Японець постійно покращував свій результат в стометрівці навкарачки. Його техніка бігу привернула увагу американських фітнес-тренерів, що започаткували тренування «в стилі тварин», які поєднували йогу, пілатес, стретчинг тощо. Цей тип фізичних вправ отримав назву «квадробіка», від лат. quattuor («чотири») та англ. aerobics («аеробіка»). У різних виданнях це сприймають як субкультуру або особливий неофіційний вид спорту.
З часом квадробінг змінився. Тепер це не просто фізичні вправи, а субкультурне явище, яке ніби схрестили з фурі – рухом, що обʼєднує людей, які захоплюються тваринами з людськими характеристиками. Квадробінгом стали захоплюватися діти та підлітки, які додали до образу аксесуари – вушка, хвости й маски – а також деколи пародіюють поведінку тварин. Наприклад, гарчать чи видають інші тваринні звуки. Іноді трапляються негативні інциденти, коли квадробери під час гри збивають інших людей. Також почали фіксувати поодинокі випадки нападів квадроберів на місцевих мешканців, існують повідомлення, що такі “тваринки” інколи поводяться агресивно.
От це те, що треба простежити батькам. Можливо, за необхідністю, звернутися до психолога.
Але квадробери в Україні не одні - це тільки одна гілка модної нині субкультури. Крім них існують теріантропи та фуррі, а різниця між трьома різними течіями одного тренду суттєва:
- квадробери - ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;
- фуррі наслідують мультяшних героїв - людиноподібних звірят;
- теріантропи переконані, що мають душу тварини.
Для того щоб розуміти, чи небезпечна така квадробіка для дитини, необхідно поспостерігати за її поведінкою і мотивацією.
У кожного покоління свої дивні захоплення. Якщо підлітки просто граються і самостійно проявляють креатив у виготовленні масок або спортивних вправ – це ще можна сприймати як належне, але ж теперішні квадробери - це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Для них квадробіка - це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.
Якщо дитина сказала "я тварина", - це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована. Психологи радять батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини – яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, - то це "тривожний дзвінок". Психологи не рекомендують дозволяти дітям та підліткам пародіювати тварин на постійній основі. Слід звертати увагу на поведінку молоді – якщо ж людина настільки захоплюється, що відмовляється від реальності, то слід звернутися по допомогу до спеціалістів.
Фахівці радять батькам дати собі відповідь на наступні питання:
- Яке місце і скільки часу захоплення займає в житті дитини?
- Як дитина почувається у цьому світі поза костюмом?
- Чи була дитина щасливою до захоплення квадробінгом?
- Чи не вважає себе дитина насправді тваринкою?
Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя - це квадроберінг, то на це вже варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише "дзвіночком" про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині. Батьки мають розібратися: чому моя дитина поводиться саме так.
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ