Кожного року в квітні християни східного обряду відзначають одне із найбільш шанованих церковних свят – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Датою пошанування вважається 25 березня. В Україні у зв’язку з використанням Церквою юліанського календаря 25 березня випадає на 7 квітня, за григоріанським календарем. Ця дата рівно на 9 місяців віддалена від 25 грудня (7 січня), яке Церквою вважається днем Різдва Христового. Крім того це число узгоджується з уявленнями древніх церковних істориків про те, що Благовіщення і Великдень, як історичні події відбулися в один і той же день року.
Вперше ця дата з’являється в творах західних авторів III століття Тертуліана і священномученика Іполита Римського.
Зображення Благовіщення трапляються вже серед розписів катакомб 2-ї половини II – 1-ї половини III століть, проте, можна з великим ступенем імовірності стверджувати, що встановлення особливого свята Благовіщення відбулося близько IV століття.
Відкриття св. рівноапостольною Оленою на початку IV ст. святих місць земного життя Господа Ісуса Христа і розпочате нею будівництво храмів на цих місцях (зокрема, в Назареті) викликали зростання інтересу до події Різдва Христового і таємниці Втілення; можливо, з цим пов’язано і встановлення Благовіщення як окремого свята. На початку VIII ст. вірменський автор Григор Ашаруні писав, що свято Благовіщення було встановлене свт. Кирилом Єрусалимським, тобто в 3-й чверті IV ст.
«Благовіщення» означає добру, радісну звістку. Свято присвячене спогаду про день, коли Діві Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про прийдешнє народження Ісуса Христа – Сина Божого, який візьме на себе гріхи всього людства (Лук 1:26-38). Символом Благовіщення вважається біла лілія. В язичництві вона була символом родючості й любові, християнство додало цій квітці значення непорочності, чистоти і святості.
У звичаях європейських народів це свято асоціювалося з приходом весни, початком нового землеробського року. В англійській традиції свято називалося «Днем Марії» (англ. Lady Day) і позначало початок англійського Нового року до 1752 року.
На Благовіщення, як і в інші важливі і шановані церквою свята, заупокійні служби і моління не відбуваються. Не благословляє церква цього дня й шлюби.
Святкування Церквою Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень; піст заради нього послаблюється.
Вважається, що весна в цей день остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю і відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи.
На Благовіщення, казали, досить тільки торкнутися якого насіння, чи зерна, щоб воно зараз же втратило свою сходову силу і ніколи не запліднилося.
Існує повір’я: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито. А також також інші прикмети в цей день пов’язані з врожаєм: наприклад, якщо в цей день (або вечір) гроза — рік буде врожайним на горіхи, якщо дощить — восени слід збирати врожай грибів, а якщо сніг — літо не буде врожайним.
До цього свята лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
У цей день здавна існував звичай випускати на волю пташок: «Щоби співали на волі, Бога прославляли та просили щастя-удачі тому, хто їх випустив». Господар випускає на волю, на сонце, також всіх тварин, навіть пса і кота виганяє на подвір’я — «щоб чули весну і самі про себе дбали».
Пасічники цього дня виставляють на двір вулики. У церкві святять проскури. Потім пасічник проскуру кришить та висипає її у мед, «щоб бджоли роїлися», а сівач змішує з землею та сіє по чотирьох кутах ниви — «щоб дощова хмара ниви не минала». Благовіщенську проскуру, як і богоявленську та стрітенську воду, зберігали за образами.
Вважалося, що, коли на Благовіщення, йдучи по воду, дівчина знайде квітку первоцвіту, цього літа вона вийде заміж. Пролісок, що знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, — будеш вродливою.
Український народ особливо шанує свято Благовіщення і суворо забороняє всяку працю цього дня: за його думкою навіть птиця на Благовіщення святкує, гнізда не робить.
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ