Від 2014 року, в новітній історії, Україна бореться за суверенітет і соборність, відновлення територіальної цілісності.
24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Рік широкомасштабної агресії був періодом кривавих бойових дій, знищення мирних населених пунктів, загибелі багатьох людей і масштабних руйнувань у результаті атак армії росії. Чимало українців через війну стали біженцями й переселенцями. Оцінки ООН свідчать про те, що понад 1,5 мільйонів людей залишили свої домівки в пошуках безпеки.
За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.
Війна — довготривала травма, до якої ніхто з нас не був готовий. Подій в житті багато і якщо фокусуватися на негативних подіях і датах — вони заповнять собою весь наш простір.
Психологи кажуть: енергія там, де наша увага. Саме своїми думками ми створюємо кожен наш день, день створює місяць, місяць — рік, а з років складається і все наше життя.
Людина може захищатися від реакції, уникаючи нагадувань про подію та намагаючись сприймати річницю, як звичайний день. Скажімо собі: це був минулий рік, цей рік пройшов. Буде новий рік, новий лютий й інше життя.
Хоча ці думки, почуття та реакції можуть бути дуже виснажливими, потрібно розуміти, що все це — нормальна реакція на травму та її проживання через багато місяців. Відновлення після травми потребує часу і має відбуватися на багатьох рівнях — фізичному, емоційному та духовному. Однак, маючи терпіння, розуміння та підтримку членів родини, друзів і колег ми можемо вийти з катастрофи чи травматичної події сильнішими, ніж раніше.
Уявімо собі той день, коли ми всі будемо багато, багато плакати. І кожен згадуватиме все, що ми разом пройшли. Захищали нашу землю, збирали допомогу, волонтерили, донатили, продовжували працювати, навчали і виховували молодь. Щось робили вперше, дізнавалися про нове, отримували інші навички та досвід. Адже всі ми щось робили весь цей рік. І від того, що саме ми робили, залежатиме і наш внутрішній стан персональної перемоги. Перемога України буде обов'язково! Тому вже зараз задумаймося: а що для мене буде моїм "білим переможним конем"? З якими своїми власними перемогами я зустріну День Перемоги України?
Відділ гуманітарної освіти, виховання і студентських справ