ВП НУБіП України "Бережанський агротехнічний інститут"
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТУРИЗМУ
  (03548) 2-31-73   E-mail:  ekonom.prurod@gmail.com    Декану факультету
Україна тримає стрій!!!
Featured

На засіданні гуртка «Іноземна мова у сучасному світі» представлено результати лінгвістичного дослідження

IMG 2b4343046a8f738f97d403277eb0a31a VСлово – то мудрості промінь,
Слово – то думка людська.
Леся Українка

  У процесі спілкування та обміну інформацією досягнення в галузі культури, науки й техніки одного народу, зазвичай, з часом стають здобутком інших народів. При цьому неминуче здійснюється також обмін певними мовними елементами, найчастіше лексичними, запозичення яких є важливим джерелом збагачення словникового складу національних мов. Постійне та різноманітне спілкування між народами є однією з основних причин об’єктивно-історичного процесу – запозичень іншомовних слів.

IMG 25d19434f7918a4d346d291938988e31 VIMG 2585652e05cf014e9297c7e46fa48886 V  Напередодні Дня української писемності та мови здобувачі вищої освіти під керівництвом викладачів кафедри гуманітарної освіти і туризму Наталії Білан та Зоряни Дзюбатої провели дослідження щодо наповнення лексичного складу рідної мови словами германського походження. Отримані результати, які мають велике наукове та практичне значення, обговорили на засіданні гуртка «Іноземна мова у сучасному світі». Дослідження даної теми викликало неабиякий інтерес у гуртківців.

IMG 97f6449f75daa71a3746f617fdc9a10f VIMG 69160a9b433fa6b00a0e027989bfb50e VIMG b0b4ff4d7b4ac92ce7fd2121900269e3 VIMG a28e1c175be977a65e64a47874c1d82e V  Особливої уваги заслуговує колективна робота над проєктом «Англіцизми та германізми в повсякденному житті українців». Адже часто використовуючи у своєму мовленні такі слова, як авторалі, банер, ноутбук, роумінг, хот-дог, омбудсмен, фентезі, коледж, трилер, імідж, бізнес, саміт, смокінг, спікер, шоумен, абзац, автобан, айсберг, балетмейстер, бутерброд, больверк, брудершафт, вундеркінд, глазур, кегельбан, ландшафт, курорт, майстер, мольберт, морс, рюкзак, феєрверк, флейта, флігель, циферблат, шлагбаум, шпиталь, штиль, …, ми навіть не замислюємося про їх походження. Пройшовши процес асиміляції, зазначені слова добре укорінилися в українській мові, адаптувалися до її норм та активно вживаються у висловлюваннях.  

IMG b16ed5728c187f4cd68258408f9c6e47 VIMG b74e191377bdc531ce0d78507610724d V  На засіданні гуртка встановлено, що внаслідок комунікації між носіями української, англійської і німецької мов, прямих відносин, культурних зв’язків та міжнародної співпраці здійснюються мовні зближення, мовні контакти, вплив однієї мови на іншу. А це свідчить про те, що відбувається процес запозичення та засвоєння слів однієї мови іншою. За результатами лінгвістичного дослідження можна констатувати, що словниковий склад української мови є досить насиченим та різноманітним завдяки запозиченням германського походження, які відносяться майже до усіх сфер життя.

IMG e728d263dbd93d3b5482e87d5cb13a5a VIMG cca658f86ff3b5945c0cd604dcd59e4c V  Використовуючи запозичену лексику слід пам’ятати, що слова як кольорові камінці, мало їх назбирати, треба ще з них навчитися гарно узори викладати. Звертаймося до словників, збагачуймо свій лексичний запас, знаймо і шануймо ціну Слова, незважаючи на його походження. Хоча,

«Яке прекрасне рідне слово!
Воно не світ, а всі світи.»
Наталія БІЛАН,
Зоряна ДЗЮБАТА,
керівники гуртка

 

Карта повітряних тривог України

Free Joomla templates by Ltheme