Дописи

   ТАКЕ БАЖАННЯ ВИСЛОВИВ ТИМЧАСОВИЙ ВИКОНУВАЧ ОБОВ'ЯЗКІВ ДИРЕКТОРА БЕРЕЖАНСЬКОГО АГРОТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ, КАНДИДАТ ТЕХНІЧНИХ НАУК, ДОКТОР ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР РОМАН ГОРБАТЮК.

Поки студентські аудиторії заповнять юнаки та дівчата, є чимало часу. Однак і сьогоднів коридорах Бережанського агротехнічного інституту гамірно. Адже розпочалася вступна кампанія, а це, як мовиться, жнива — і для членів приймальної комісії, і для абітурієнтів. Останні жителі не лише Тернопілля, а й усіх областей Західної України, та й навіть Центральної та Східної, зокрема Хмельниччини, Житомирщини, Дніпропетровщини.

Однією з особливостей Бережанського агротехнічного інституту є поєднання навчання та виробництва. Відомо, що випускники затребувані на ринку праці, бо отримують не тільки спеціальність, а й опановують дві три робітничі професії. Всього ж БАТІ пропонує 14 робітничих професій. Це водій, електромонтажник, електромонтер, електрогазозварник, коваль ручного кування, продавець, секретар керівника, лаборант хімічного аналізу, квітникар, бджоляр та інші

Тут же, де працює приймальна комісія, я познайомилась і з новим очільником Бережанського агротех­нічного інституту Романом Горбатюком. І, зізнаюся, він справив вра­ження привітної, комунікабельної лю­дини.

Наше знайомство і розмова про­довжились у кабінеті директора.

—   Ви, Романе Михайловичу, серед чужих почуваєтеся своїм?

—   Помиляєтеся, пані, я в цьому колективі вже не чужий. За неповні два місяці встиг познайомитися з багатьма, якщо не всіма, працівниками та студентами. З останніми в мене складаються особливо теплі стосунки, які тривають здавна, Здається, що й сам почуваюся в їхньому середовищі комфортно. Всі роки, відколи я закінчив школу, навчався в Тернопільському педагогічному інституті, а пішовши на викладацьку роботу, і далі вчився, пи­сав дисертації, захищався... Але проб­леми молодих мені знайомі. Не зали­шуся байдужим до них і в цьому зак­ладі, яким мені доручили керувати. Дійти до кожного, дізнатись, які має пробле­ми, де і як він живе, — зауважив мій співрозмовник. І продовжив: — Тому й одним із першорядних завдань вва­жаю покращення стану гуртожитку і побутових умов викладачів. Принагідно зазначу, що викладацький колек­тив мені сподобався і, гадаю, ми ра­зом зможемо справитися і з головним завданням: навчати студентів, допо­магати їм ставати кваліфікованими спе­ціалістами, високоосвіченими людьми, які б мали визнання не лише в Укра­їні, а й за її межами. До речі, я не відкрию вам секрету, що бережанські студенти проходять стажування та нав­чання за кордоном. Ми й надалі буде­мо підтримувати ці зв’язки, як і все добре, корисне— вдосконалюватиме­мо, зміцнюватимемо, а нове впровад­жуватимемо в життя. І вже є деякі результати, зокрема, відновлено спор­тивний майданчик, облаштовано полі­гон. Плануємо створити відділ доінститутської підготовки... Одне слово, буде­мо спрямовувати свої зусилля на те, аби Бережанський агротехнічний ін­ститут став справжньою візитівкою міста. А для цього, як я переконався за хоч і короткий час перебування в містечку над Золотою Липою, є всі можливості. Вірю, що матиму в цих намаганнях спільників серед своїх колег, сподіва­юсь на порозуміння і підтримку з ке­рівниками району та міста, перша зустріч із якими вже відбулась.

— З Богом, Романе Михайловичу! — вношу і я свою лепту цим поба­жанням.

Ярослава ШТОКАЛО-ПАРХОМЧУК.

На фото: т.в.о. директора Роман ГОРБАТЮК та декан економічного факультету Любов ЯРЕМА; відпові­дальний секретар приймальної комі­сії. Анатолій МАРИСЮК та. його зас­тупник Ольга ШУМІНСЬКА.

За матеріалами газети «Вільне життя» №58(15898) від 26 липня 2017 року.