П'яті роковини кривавих подій під час Революції Гідності, що вшановують цими днями в Україні, увійшли в історію як найтрагічніші події нашої країни, залиті кров’ю мирних протестуючих, які зібрались на майдані відстоювати гідність, свободу та волю.
Серед багатьох жертв майдану того дня був і наш студент Устим Голоднюк. «Той хлопчик в блакитній ООНівській касці» – таким запам’ятала його країна. Устим був з першого дня на Майдані, починаючи ще з листопадових студентських протестів. У ніч на 30 листопада, коли «беркут» жорстоко розігнав мирних активістів, Устима сильно побили, та це не змусило юнака відмовитись від участі у протестах. Він був бійцем 38 сотні Самооборони Майдану, завжди знаходився у перших рядах на барикадах. Вранці 20 лютого куля снайпера влучила Устимові в голову, пробивши миротворчу каску. За розповідями очевидців, смертельне поранення він отримав, коли намагався відтягнути пораненого із зони обстрілу.
20 лютого біля меморіальної дошки Героя Небесної Сотні, Героя України Устима Голоднюка зібралися викладачі, студенти інституту та коледжу, представники влади і громадськості, учні та вчителі Бережанських шкіл та жителі міста, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття, людей , які хотіли для нас з вами кращої долі, які понад усе любили нашу Україну, яких довічно називатимуть Небесною Сотнею.
Пам’яті Героя України Устима Голоднюка та усіх Героїв Небесної Сотні були присвячені зворушливі вірші, які декламували студенти Леся Пак і Тарас Більський. Кандидат історичних наук доцент кафедри гуманітарних дисциплін Луговий Б.В. провів історичний екскурс початку подій на майдані та розстрілу Небесної Сотні. Всечесні отці різних конфесій відслужили поминальну панахиду за душі полеглих героїв − янголів у тернових вінках, і всі присутні згадали у спільній молитві невинно вбитих Героїв Майдану, які поклали свої голови за Україну і за наше майбутнє.
До сліз та душевного щему пронизала усіх та мить, коли учасники поминальної панахиди покладали квіти та лампадки до меморіальної дошки Устиму Голоднюку на фронтоні інституту під скорботну мелодію-реквієм «Плине кача». Чистим і світлим полум’ям горіли лампадки, такою ж чистою та світлою повинна бути і пам’ять про героїв, які загинули за свободу і за власну державу. Реквієм завершився вигуками: «Слава Героям!» та «Герої не вмирають!»
Пам’ятаємо подвиг Небесної Сотні — це ті, хто віддали своє життя за кожного з нас, пожертвували собою заради кращого життя в країні.
Нотки скорботи і болю відображені і у виставці «Герої не вмирають», створеної працівниками бібліотеки інституту та присвяченій вшануванню пам'яті загиблих героїв.