Восени, коли підходить час сільськогосподарських робіт, а також восени, коли ці ж роботи закінчуються, вулиці нашого міста затягує їдким димом. Люди палять залишки рослинності на власних городах, полях і лугах, де випасають худобу. Окрім того, що спалювання рослинності незаконне (штрафи варіюються від 3060 до 6120 гривень для фізичних осіб), це ще й небезпечно, бо зазвичай спричиняє різного роду пожежі, які перекидаються на будівлі, шкодять родючості ґрунту, вбивають птахів і дрібних тварин, а дим від спалювання сухої рослинності шкодить здоров’ю. До його складу входять пил, оксиди азоту (NO), важкі метали, канцерогенні сполуки бензпірен та чадний газ (СО). Одна тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу. Дим викликає подразнення очей, носа, труднощі з диханням, кашель та головний біль. Може провокувати серцево-судинні та онкологічні хвороби, алергії. Тому найрозумнішим способом боротьби із органічними залишками є компостування.
Це – спосіб перетворення органічних відходів під дією мікроорганізмів, у результаті якого утворюється компост – органічне добриво, яке є незамінним помічником для отримання гарного врожаю. Готовий компост – цінне добриво для домашніх рослин, клумб, дерев та кущів на прибудинковій території. Його перемішують з ґрунтом у процесі висадки чи пересадки домашніх рослин, дерев, кущів та квітів навколо будинку. Фактично, зі звичайного органічного сміття отримується добриво, яке не просто не зашкодить довкіллю, а й зробить його кращим. Також компостування зменшує проблему накопичення органічних відходів та виділення токсичних і парникових газів, що утворюються внаслідок їх перегнивання.
Саме тому, викладачі кафедри екології, охорони навколишнього середовища і збалансованого природокористування разом із студентами спеціальності 101 «Екологія» створили дослідницьку модель компостера, до всі бажаючі можуть складувати опалу органіку. Доглядати за компостером будуть студенти-екологи. Такий проєкт із компостером — це маленький внесок у розвиток міста.
